18 травня Україна вшановує пам’ять жертв геноциду кримськотатарського народу. Саме цього дня у 1944 році сталінський режим розпочав масову депортацію кримських татар з їхньої історичної батьківщини. Цей злочин став спробою знищити кримськотатарську спільноту як корінний народ, стерти її присутність з півострова, викорінити культуру, мову, традиції.

Як здійснювався злочин
Постанова Державного Комітету Оборони від 11 травня 1944 року, підписана особисто Сталіним, завершила процес примусового витіснення корінного народу з власної землі. На світанку 18 травня розпочалася депортація. Людям давали не більше 15 хвилин на збори, не пояснюючи, куди їх везуть. Операція проводилася із застосуванням насильства, із залученням 23 тисяч солдатів та офіцерів НКВС.

Вже 20 травня режим відзвітував у Москву про «очищення» Криму. Всього було депортовано 47 885 сімей — 193 865 осіб, з яких 92 553 — діти до 16 років. Дорогою у товарних вагонах, без їжі, води та медичної допомоги, загинуло 7 000–7 900 осіб. Лише в Узбекистані за перші півтора року депортації померло близько 30 000 кримських татар. Згідно з переписом Національного руху кримськотатарського народу, за перші роки депортації загинуло 46,2% народу.

Знищення культури
Геноцид був спрямований і проти матеріальної культури народу. Після виселення кримських татар було ліквідовано 861 школу, 24 музеї, сотні бібліотек, знищено книжковий фонд кримськотатарською мовою та унікальні рукописи. Зрівняно із землею 2 400 кладовищ. Вилучено 80 тисяч будинків, перейменовано 327 сіл із кримськотатарськими назвами. Жодній сім’ї нічого з вилученого не повернули досі.

Боротьба за повернення
Після смерті Сталіна кримським татарам так і не дозволили повернутися на Батьківщину. Незважаючи на заборони, з 1967 року вони робили численні спроби оселитися в Криму. У липні 1987 року кримські татари вийшли на Червону площу з вимогою повернути народ додому. Масова репатріація розпочалася після 1987 року та відновилася в роки незалежної України.

Сьогодення
Після окупації Криму у 2014 році Росія продовжує системні репресії проти кримських татар: незаконний призов до армії, насильницькі зникнення, переслідування активістів, руйнування культурної спадщини, фальсифікація історії. РФ заперечує геноцид 1944 року і не визнає відповідальності за сталінські злочини.

Депортація кримськотатарського народу визнана актом геноциду в Канаді, Латвії, Литві, Польщі, Естонії та Чехії. Україна продовжує роботу з міжнародного визнання цього злочину. Лише деокупація Криму дозволить відновити справедливість та права корінного народу.

Інформаційні матеріали за посиланням:
https://docs.google.com/document/d/1vrYQ1scKICZY2m3BKmxz76-umY0pOLbF059OQBFz0XU/edit?tab=t.0

Інформаційна довідка до 18 травня — Дня пам’яті жертв геноцидукримськотатарського народу